84 кілометри на протезі. Військовослужбовець Роман Кашпур з Вінниччини візьме участь у Нью-Йоркському марафоні та Марафоні морської піхоти США

Воїн на протезі планує подолати 42-кілометрову дистанцію двічі.

«...За велику честь для мене, буду нести стяг мого підрозділу Військова частина А3955 підписаний Головнокомандувач ЗС України, 29-го жовтня у самому серці Америки, столиці Вашингтон, а потім 5-го листопада у місті Нью-Йорк, - каже Роман. - Ціль цього виклику залишається незмінною: мотивація важкопоранених побратимів та посестер, я хочу показати що життя триває не дивлячись ні на що!».

Історію воїна-спортсмена розповіли у службі зв'язків з громадськістю Військової частини А3955.

Роман військовослужбовець окремого полку підтримки Командування Сил підтримки Збройних Сил України, діючий військовий на протезі, амбасадор програми “Кіборги” фонду “Громадянин”, переможець “Ігор Героїв” в Харкові у 2020 та 2021 роках. Рекордсмен України, який на протезі зрушив з місця та протягнув 16-тонний літак Ан-26, поставивши рекорд занесений в Книгу рекордів України. З початком широкомасштабної військової агресії – повернувся до служби в Збройних Силах України. Перший ветеран України, який пробіг на протезі повну марафонську дистанцію в Лондоні довжиною 42 кілометри.

Шлях захисника України для Романа розпочався у 2016 році. Тоді Романові виповнилось 19 років. Каже, що приклад “Кіборгів” став для обрання майбутньої долі у війську вирішальним.

«Під час подій, що відбувались в Донецькому аеропорту, я був студентом. Воїни, що боронили Донецький аеропорт вразили мене стійкістю та героїзмом. Вразив подвиг “Кіборгів”, вже тоді, за маленький клаптик української землі вони боролися до останнього, вже тоді дали зрозуміти світові, що українці нація незламних героїв, вільних та відважних. Їхній подвиг надихнув мене стати на захист моєї держави. Сподівався у війську зустрітися з цими героями. Можливо навіть служити разом. Мій командир про це знав, і врешті я опинився з цими легендарними людьми в одному підрозділі. Саме вони були поряд, коли 16 травня 2019 року, під час виконання бойового завдання, внаслідок підриву на ворожій протипіхотній міні, поблизу селища Оленівка, я втратив стопу. На жаль, багато моїх побратимів нині вже полеглі Герої». 

Після стабпункту у Волновасі та шпиталю в Маріуполі, Романа гелікоптером було доставлено до Харкова.

«У шпиталі лікар підійшов і каже: “Тобі ногу добре ампутували, зачистили все, але тої культі, яка в тебе є, не вистачить, щоб встановити нормально протез. Потрібно реампутувати трішечки вище”. Я підняв очі і сказав: “Доктор, мені потрібно так, щоб я міг бігати, пригати, займатися спортом, активно жити. Ріжте, скільки потрібно”. Психологічно до такого був готовий із перших днів на фронті, каже Роман. Тому й не було депресії: “До того, як це сталося зі мною, я бачив, як кінцівки втрачали інші, але все одно воювали і повертали свої землі”, - каже Роман. Важливу роль для становлення мене, як спортсмена, зіграли хлопці з “Ігор героїв”. Вони провідували поранених воїнів в шпиталі і один з бійців пробігся коридором. Значить так можна, а я зроблю ще краще!».

Через 9 місяців після втрати кінцівки Роман вирішив взяти участь у «Іграх героїв». Два роки поспіль перемагав. 2020-го в категорії “профі” — кросфіт, 2021-го — кросфіт та підтягування.

Спортом та воркаутом воїн займався ще з дитинства.  «Коли вертався у спорт після ампутації, спрацювала м’язова пам'ять: роки тренувань не минули дарма. В нагоді став і спортивний куточок, що я облаштував в квартирі для тренувань, який згодом перетворився в повноцінну тренажерну залу. З дев’яти заявлених дисциплін в у 2021 році я зареєструвався у чотирьох видах і переміг у трьох: поштовх гирі довгим циклом, підтягування і кросфіт».

Згодом Роман взяв іншу висоту – протягнув літак АН-26 будучи на протезі…

Для встановлення рекорду батько Романа зварив спеціальні сходи. «Розрахунки показали, що навантаження цілою ногою я зможу витримати, а ось протез, хоч і якісний, але все ж таки може зламатися. На обидві кінцівки припадало по 8 тонн. Технічні характеристики протеза я перевершив у 64 рази, але він витримав».

Місце встановлення рекорду також є знаковим для Романа. Адже саме на Чугуївський аеродром його гелікоптером доставили після підриву на ворожій міні у 2019 році. Символічною є й вага літака – 16 тонн. Вона символізує той важкий шлях, старт якого прийшовся на 16 травня 2019 року, коли Роман отримав поранення.

«Тож 2 грудня 2021 року, після піврічної підготовки, я встановив національний рекорд на Чугуївському аеродромі: за 44 секунди протягнув 16-тонний літак Ан-26 на 6 метрів і 40 см».

Рекорд України зареєстрував експерт Національного реєстру рекордів України. Своє досягнення Роман присвятив Дню волонтера та 30-річчю Збройних Сил України, зазначивши, що причетні до цих свят люди відіграли ключову роль у його житті.

Подальші спортивні плани Романа змінила війна. Він відвіз родину до своїх батьків на Вінниччину, у Хмільник, а сам повернувся боронити Харківщину. Військовослужбовець переконаний, що відсутність ноги не причина відкосити від армії.

Мотиваційний шлях Романа для важкопоранених бійців продовжив Лондонський марафон, який проходив цьогоріч. Аби зібрати гроші на Збройні Сили України і показати, що ампутація – не вирок, а навпаки – нові виклики та можливості, військовий вирішив прийняти в ньому участь. Увесь маршрут Роман ніс на собі синьо-жовтий прапор, підписаний Головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним. Цей прапор згодом став лотом для збору коштів для воїнів з ампутаціями.

«23 квітня 2023 року я пробіг марафон у Лондоні. Я став першим ветераном в Україні, котрий на протезі здолав повну марафонську дистанцію. За місяць я повернувся в Європу і пробіг півмарафон у Брюсселі. Попри те, що відстань була вдвічі меншою, долати її було важче через довгі і плавні підйоми та травневу спеку. У Брюсселі також опікувався певними питаннями, які стосуються реабілітації, соціалізації та протезування ветеранів».

Вже зовсім скоро Роман візьме участь у Нью-Йоркському марафоні та Марафоні морської піхоти США, обидва по 42 км та вчергове продемонструє всьому світові, що жага до перемоги, невтомна праця не дивлячись на обставини, можуть робити дива.

Вінниця.info, Фото служби зв’язків з громадськістю Військова частина А3955 та з особистих архівів Романа Кашпура