«Ми захищаємо майбутнє нашої нації»: історія інспектора з ювенальної превенції Вінниччини

 Лейтенант поліції Галина Подолян працює в ювенальній превенції та займається справами, пов’язаними з дітьми. Каже, що кожна людська історія не проходить повз її серце. Галина — відносно молода співробітниця, та коли ти живеш роботою і працюєш за покликом серця, це відчувають інші й довіряють.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Вінницької області.

Їй 28 років, родом з Теплицької громади - село Пологи. Вже майже чотири роки минуло з того дня, як присягнула на вірність українському народові та прийшла на службу у поліцію. Рік — на посаді інспектора з ювенальної превенції.

Попрацювавши деякий час у поліції, Галина зрозуміла, що найбільше її приваблює робота з дітьми. Обрати цей напрям діяльності її надихнуло бажання допомагати батькам виховувати щасливих малюків.

Поліцейська допомагає усім кому це необхідно, опікується тими, хто потребує уваги, знає жителів громади від малого до старого, а люди, в свою чергу, довіряють їй та дякують за службу.

«Та ми не лише із подарунками ходимо. Якщо ми бачимо, що діти не доглянуті, батьки не реагують на зауваження, ми залучаємо відповідні служби», - розповідає Галина Подолян.

Окрім допомоги сім’ям, які опинились в складних життєвих обставинах, лейтенант поліції проводить профілактичну роботу серед молоді, бесіди з дітьми та підлітками, піклується про тих, хто врятувався від війни, допомагає багатодітним сім’ям.

Вона навчає дітей та нагадує дорослим вчити своїх чад правилам поведінки під час війни: не ігнорувати повітряні тривоги та ходити в укриття, щоб уникнути трагедій у майбутньому.

До лютого цього року Галину Подолян у всьому підтримував та допомагав у роботі чоловік Олександр - теж поліцейський, та коли оголосили конкурс до «Гвардії наступу», він, порадившись із дружиною, одним із перших пройшов відбір та став бійцем штурмової бригади «Лють».

Галина ділиться, що сумує за чоловіком і хвилюється, та попри це, поліцейська та їхні сини Тимур і Михайло пишаються його рішенням.

У поліцейській сім’ї навіть вдома за вечерею не припинялись розмови про роботу. В один із таких вечорів, на початку збройної агресії, Олександр розповів дружині про сім’ю, яка у 2014 році із Севастополя переїхали у Бучу, а тепер знайшла прихисток у Теплику.

Галина наступного ж дня відшукала їх аби дізнатись, чим їм допомогти. З того дня, вже рік минув, а поліцейська постійно допомагає і не лише гуманітарною допомогою.

«Хотілось якось віддячити, але не розуміли чим. Тому написали на сайт поліції. Галина дуже нам допомагає: і з памперсами та в інших потребах. Я була дуже здивована і хотілось віддячити», - розповідає Анастасія із Севастополя

 Саме так, мабуть, і здобувається повага та довіра громадян, коли ти поводишся із ними так, як би хотів, щоб поводилися із тобою.

« У кожного з них позаду своя страшна історія, що змусила шукати прихистку. Мене найбільше мотивують і надихають працювати діти із сімей якими я опікуюсь. Вони мені навіть допомагають переживати мої власні проблеми», ділиться Галина Подолян.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info