Нове життя в Новій Греблі: репортаж з громади на Вінниччині, яка прихистила багатодітні родини з Донеччини та Херсону

В Калинівській громаді на Вінниччині знайшли прихисток 1177 переселенців, з них - 420 дітей і 18 багатодітних родин які приїхали з тимчасово окупованих територій Херсону, Донеччини, Криму…У кожної родини своя історія.

Вінниця.info публікує історії трьох жінок, які через війну з дітьми змушені були покинути рідні домівки. Двоє з них ростять дітей самотужки. Адже чоловік Гулімнар і старший син Олени, пішли в ЗСУ щоб захистити свої родини, свою Україну.

Багатодітна мама Гулімнар заспокоює на руках 2,5 річного Мансура. Хлопчика назвали в честь дідуся – кримського татарина. Старші діти Данір та Айкім тим часом малюють військову техніку. Свої малюнки мріють передати татові, який захищає Україну.

«Я з чоловіком до 2014 року проживала в Криму. Він військовий. Після окупації ми переїхали в Херсон, так як коханий не захотів порушувати клятву і переходити до російської армії.

Повномасштабна війна застала мене в Херсоні. А чоловік пішов захищати країну, я не знала де він. Потім я почула, що рашисти, шукали родини військових, щоб посадити в автобуси і везти попереду колони зі своєю вбивчою технікою. Я злякалась і ми ховались в підвалі. Але вони нишпорили і по підвалах. Ми втекли до сусідів. В нас була знайома і вона сказала: «я тебе тут не залишу». І от в середині квітня ми виїжджали із Херсона. Було 8 блокпостів. Ти їдеш в колоні. Вона кілометрова. Росіяни на колону пускали гради. Одного хлопця в нас на очах вивели із машини і повели в лісосмугу, ми розуміли навіщо. Старший син мене постійно заспокоював, а менші, навпаки, дуже злякались. Коли ми проїхали всі ці пости, то потім побачили згорілий танк і наш прапор. В цей час я і діти так розплакались. Наші військові нас зустріли привітно, дітям давали цукерки. Я зателефонувала чоловікові і сказала: «ми виїхали». Я вперше почула, як він плакав», - розповідає переселенка Гулімнар.

Знайомі порекомендували жінці із трьома дітьми приїхати до Калинівської громади. Вона так і зробила.

«Я дуже вдячна людям, які нас прийняли. Тут в Новій Греблі мої діти пішли в школу. Старший - в п’ятий клас, Айкім - у третій клас, а молодший буде у дитячому садочку. Тут є затишне сховище. Під час повітряної тривоги, діти і дорослі можуть там сховатися. Нам дуже допомагають і речами і продуктами. Люди турбуються, годують, дають все необхідне. Тому я вирішила тут залишитися», - говорить Гулімнар.

А от багатодітна мама Олена приїхала сюди із Донеччини. В неї десять дітей. Всіх виховує самотужки.

«Я домогосподарка, мені дуже допомагають діти. В мене один син воює. Йому 22 роки, він військовий. Коли почалися бойові дії, син сказав, треба виїжджати. В квітні місяці нас вивезли волонтери. Ми з початку були на Дніпропетровщині. Там теж були обстріли. Потім один добродій зголосився дати свій будинок в селі Нова Гребля. Ми лише оплачуємо комунальні послуги. Приїхали місяць тому. Господарство вже почали заводити, гусят купили. Нам допомагають і продуктами і речами. Гріх жалітись. Ми вдячні всім людям. За раз ми варимо обід в каструлі на 10 літрів, менше ніяк не виходить і так три рази на день. В мене найстаршому сину 25 років, він уже здобув професію кухаря – кондитера, то часто мені допомагає по кухні, щось приготувати», - говорить Олена.

Ще одну багатодітну родину із чотирьома дітьми поселили у приміщенні школи. Вони теж переїхали із Донеччини. Мама Ольга Харлинська небагатослівна. Каже, дуже хоче повернутися до рідної домівки:

«Ми придбали будинокв 2012 році. Я працювала в магазині, чоловік - охоронцем. Ми встигли посадити город і виїхали. Біля нас гора Карачун і там закопували техніку окупанти. В Нову Греблю наспривіз волонтер. Нас поселили в школі. Тут спокійно, але думками ми хочемо повернутися назад додому», - говорить Ольга Харлинська.

Як допомагають переселенцям в Калинівській громаді

В центрі міста Калинівка у будинку культури – зараз знаходиться гуманітарний штаб. Тут допомагають усім, хто звертається з проханнями. Працює він щоденно з 9 ранку до 17 години.

«Перша гуманітарна допомога нам надійшла з Франції та Німеччини. Там були продуктові набори, засоби гігієни. Також нам привозила речі і продукти Вінницька обласна військова адміністрація. Зараз уже наша міська рада закупила основні продукти і ми видаємо такі набори нашим внутрішньо переміщеним особам це – макарони, рис, цукор та борошно, олія», - зазначає заступник начальника гуманітарного штабу Тетяна Фалієва.

Окрім того в громаді наполегливо працюють над тим аби залучити в підтримку міжнародні фонди та благодійників.

«Нам допомагають віруючі християнської церкви Євангельської віри з міста Теребовля. Вони передали нам за весь час майже 9 тонн вантажу - це продукти харчування та продукти гігієни. Ми закриваємо повністю всі потреби внутрішньо-переміщених сімей. Двічі на місяць кожна родина отримує продуктові пакунки, засоби гігієни, які нам передають благодійники. Кожний пакунок вагою 8 кілограм, всі продукти привезені із Польщі.

Ще нас підтримує громада віруючих з Польщі та брати Володимир та Петро Габ’яки з США. Вони надають допомогу для дітей у вигляді продуктів харчування і для родин, які опинилися в складних життєвих обставинах. Ми отримували різні суміші, пюре для дітей, підгузки, пледи. І ось зараз ми маємо отримати від них 2,5 тонн продуктів харчування для військових. Відтак, це суттєва підтримка і наша громада змогла трішки зекономити коштів та спрямувати на потреби військових. Також наша громада покрила потреби наших воїнів в автотранспорті. До речі, Калинівська ОТГ на чолі з міським головою, закупила 22 позашляховика для наших воїнів аби наблизити нашу перемоги», - зазначає керівник територіального центру надання соціальних послуг Наталія Бачинська.