Туристичний маршрут Вінниччини «Camino Podolico» – в двадцятці конкурсу Ради Європи

Історія про роботу над туристичним маршрутом Camino Podolico, що починається у Вінниці, увійшла в ТОП-20 міжнародного конкурсу «Історії Днів європейської спадщини», який проводить Рада Європи. Автори проекту з розвитку Подільського шляху святого Якова матимуть шанс отримати грант до 10 тисяч євро вже цієї весни.

Про це повідомляє Офіс туризму Вінниці.

Участь у конкурсі історій взяла Валентина Пікульська, головна спеціалістка відділу розвитку туризму департаменту маркетингу міста і туризму Вінницької міської ради, яка з 2021 року координує проект Camino Podolico. Це культурно-пізнавальний та екологічний маршрут з Вінниці до Кам’янця-Подільського через Бар на зразок Шляхів святого Якова, які проходять через усю Європу та ведуть до міста Сантьяго-де-Компостела в Іспанії.

«Сама реалізація грантового проекту за підтримки Українського культурного фонду зайняла менше півроку, але нам вдалося створити чудовий туристичний маршрут за цей короткий термін і залучити до нього сотні пілігримів у тестовому сезоні. Я сподіваюся, що нам вдасться прокласти шлях далі після завершення війни. Ми плануємо подати на грантовий конкурс Ради Європи експедицію громадами і зйомки відеофільмів – сподіваємося, що пройдемо з цим на фінальний етап», – поділилася Валентина Пікульська.

Всього у рамках конкурсу історій Днів європейської спадщини опублікували 123 розповіді.

«Через місяць маємо подати розширену заявку і тримати кулаки, щоб увійти до десятки переможців. Але потрапляння у 20 найкращих історій цього року вже надзвичайно важливе для розвитку проекту Camino Podolico.

Цей маршрут затребуваний навіть нині, коли через війну ми були змушені поставити проєкт на паузу. Долучені громади не перестають шукати можливостей для розвитку цієї ініціативи, щоб у майбутньому продовжити його до кордону з ЄС та увійти до Європейської федерації Шляхів святого Якова», - каже директор департаменту маркетингу міста та туризму Олександр Вешелені.

«Шлях, оточений синім і жовтим»

Ідея прокласти культурний маршрут між Вінницею і Кам’янцем-Подільським – двома «столицями Поділля» – виникла ще за декілька років до того, як я прийшла в місцевий департамент туризму, проте саме мені дісталася можливість втілювати маршрут в реальність. Українська ділянка всесвітньо відомого Шляху святого Якова для багатьох була мрією, для когось виявилася способом пізнати по-новому регіон, а для мене стала важливим кроком до пізнання себе і своїх можливостей втілювати свої знання в практичній площині. Все це трапилося на початку 2021 року, коли я тільки-но завершила навчання на історичному факультеті, а по світу продовжувала вирувати пандемія COVID-19 і люди мріяли нарешті вирватися з чотирьох стін своєї вимушеної ізоляції.

В перші ж дні на новому робочому місці я почала підготовку історичних довідок, проводила телефонні розмови з місцевими у 10 громадах вздовж маршруту, розвідувала в них про цікаві пам’ятки, місця харчування і нічлігів. На початку проєкт під назвою “Camino Podolico” виглядав як велика електронна таблиця з безліччю пунктів і термінів. Мені тоді здавалося, що неможливо зробити все те, що було заплановано, за менш ніж 8 місяців.

Моментом, коли я справді відчула реальність цього задуму, була подія під назвою Вікенд мандрівників на околицях Вінниці – нічого масштабнішого до того мені не доводилося організовувати. Нам вдалося запросити сотні мандрівників, які змогли нарешті зібратися після затяжного локдауну. Кульмінацією цього Вікенду стала можливість протестувати перших 20 кілометрів нового маршруту – Подільського шляху святого Якова. Для мене це був ще той виклик, адже я не мала тоді досвіду проходження довгих піших маршрутів, та ще й з поєднанням контролю за організаційними моментами. Проте з перших сотень метрів відкрилися якісь нові джерела сили: весь шлях ти проходиш вздовж лісів, полів і річки, бачиш людей, які випасають худобу, влаштовують пікнік на березі, або – як і ти – вперше в житті пробують пройти пішки відстань у кілька десятків кілометрів. Особливо мене вразила 12-річна дівчинка Єва, яка сама попросилася пройти цей шлях, без супроводу своїх родичів чи друзів.

Дісталося нам майже усе, що супроводжує класичне Camino – і спека, і дощ, і неймовірно смачний та поживний обід пілігрима, і найголовніше – доторкання до давньої історії. Прийшовши до наступної після Вінниці точки маршруту – Селища – ми побачили залишки замку і домініканського монастиря, які нас дуже вразили. Практично в кожному населеному пункті маршруту – навіть маленьких селах – є пам’ятки або ж якісь залишки, що оповідають про багату історію Поділля та його мешканців.

З липня 2021 року ми розробили усі необхідні матеріали (мапу, онлайн-трек, і навіть паспорт паломника), пропонуючи пройти 252 кілометри з 12 зупинками. І вже після кількох тижнів були здивовані, як швидко і як багато різних людей з різних куточків країни вирішили протестувати шлях – люди йшли самостійно, в парі, з дітьми, домашніми улюбленцями, на велосипеді і навіть пробігом.

Кілька місяців мого життя були насичені Каміно – прес-конференції, експедиції, виготовлення фото та відео маршруту, презентації на виставках і фестивалях, і з кожним разом я все більше усвідомлювала, наскільки наше Поділля красиве та варте уваги. Розуміли це і наші громади, де ми знайомилися зі справжніми фанатами місцевої культури – від дослідників історії замків у Бару та Зінькові до рятівників палаців у Северинівці й Маліївцях. Кожен з них зумів об’єднати довкола себе місцеву владу, бізнес і діячів, здобути підтримку на збереження існуючих та реконструкцію втрачених пам’яток, зібрання багатого фольклору і кулінарних традицій краю. Ми всі відчували, як Camino Podolico об’єднує та підсилює наші локальні ініціативи та чекали виходу на новий рівень – сполучення маршруту з Європейською мережею Шляхів святого Якова.

У 2022 рік ми входили з великими планами, і навіть визначили дату для старту сезону – 25 квітня. В нас уже була готова концепція фестивалю органної музики – адже цей інструмент зустрічається чи не в кожному місті. Я й сама для себе поставила мету – пройти нарешті весь маршрут і зафіксувати для себе цей унікальний досвід.

Але все сталось не так, як ми цього хотіли. Вже 24 лютого російська держава-агресор розпочала загарбницьку війну по всій території України. Ми не знали, до яких меж вони просунуться, але швидко зрозуміли, що ніде в країні зараз не може бути безпечно – тому вирішили не спонукати людей до паломництва, допоки над головами літають ворожі ракети. Правда, це не зупиняло окремих відчайдухів, які не просто вирушали в мандрівку, але й проводили паралельно з цим збір донатів через соцмережі. Це теж була форма боротьби – йти заради підтримки України.

Війна триває вже рік. Я дописую цю історію 22 лютого, тож за два дні буде річниця початку повномасштабної війни росії проти України. І на сьогоднішній день ми не розуміємо, що нас чекає – нова атака чи довгоочікувана перемога. Але так само, як Україна ціною великих втрат і болю рухається до возз’єднання з Європою, частиною якої вона завжди була й буде, я хочу, аби Camino Podolico таки змогло влитися у велику кровоносну систему європейських Шляхів святого Якова, які дають стільки ресурсу для об’єднання людей та збереження історичної спадщини. Почувши один раз, ти вже ніколи не випустиш з думки традиційне побажання, яке веде тебе в напрямку сонця: Buen Camino! Особливо, коли цей шлях ще й оточений повсюдно жовто-синіми кольорами», - зазначає Валентина Пікульська.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info, фото Офісу туризму Вінниці.