Вінницький рятувальник розповів про службу: «Чуйність – головна риса надзвичайника»

Михайло Нечепоренко на посаді пожежного-рятувальника в 30 ДПРЧ м.Ладижин з 2012 року. Каже, що ця робота для справжніх чоловіків, оскільки потребує витримки, зосередженості, вміння не розгубитися, а також спонукає діяти розважливо в різних надзвичайних ситуаціях. 

Михайло, не один із родини, хто працює в Службі порятунку. "Першопрохідцем" став його батько, який пропрацював в об’єктовій частині до 2014 року. Рідна сестра та двоюрідний брат рятувальника теж в ДСНС, навіть в одному підрозділі несуть службу, лише в різних змінах.  Тому, збираючись за дружнім родинним столом, їм є про що поговорити. 

Михайло щиро переконаний, що працю пожежника можна порівняти з роботою лікаря - і там, і там рятують людські життя. Однак принциповою відмінністю є фактор ризику. 

Згадуючи свої "трудові будні", чоловік чомусь запам’ятав один з останніх, який закарбувався в пам’яті найбільше. Стався він 30 серпня цього року.

В с.Заозерне Ладижинської міської громади на р.Південний Буг, на надувному матраці дівчина відпливла далеко від берега та помітила, що течією її відносить далі, тож почала кликати на допомогу близьких, які знаходилися на березі.

На поміч їй поплив юнак, але через деякий час, вони вже вдвох зникли з поля зору. До прибуття бійців ДСНС, батько хлопця разом із ще одним чоловіком, на човні вирушили на пошук "зниклих". Останніх, за деякий час, знайшли на протилежному березі річки. Вже всіх разом, Михайло зі своїм колегою, за допомогою рятувального човна, транспортували назад до берега.

Рятувальник щиро посміхається, оскільки історія закінчилася щасливим "хепі-ендом". А таких подій за період служби було чимало.

Надзвичайник переконаний, що свого часу, зробив вірний вибір професії й, зазначає, щоб її "опанувати", необхідно володіти певним станом душі й складом характеру.

Вінниця.info, фото ДСНС Вінниччини