Як працює Вінницька лікарня, де пересаджують серце, роблять пластичні операції та рятують життя

Рівно 110 років тому заклали перший камінь майбутньої лікарні, яка нині є обласною та носить ім’я видатного хірурга, вченого Миколи Пирогова. Збудували перші п’ять корпусів у 1917 році. Медичний заклад не припиняв свою роботу жодного дня, ні під час Другої світової, ні зараз під час повномасштабного російського вторгнення в Україну. І тоді, і зараз, медики «пироговки» рятують життя.

Фахівці медзакладу проводять унікальні операції з трансплантації серця та нирок. Надають допомогу пораненим внаслідок війни, фактично «складають» кінцівки щоб зберегти від ампутації. А у пологовому, як і минулого століття приймають на світ немовлят.

За майже столітній період в лікарні змінилось 12 головних лікарів. Наприкінці минулого року керівником Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова став Василь Паненко, який раніше очолював дитячу обласну.

В інтерв’ю, Василь Васильович Паненко розповів про роботу лікарні та заплановані зміни, про те, скільки коштує пересадка серця, як почали проводити пластичні операції, і чи реально в лікарню купити робота-хірурга Da Vinci.

Майже півтора року йде війна. Наскільки за цей час змінилась робота лікарні та медичних працівників?

Заклад є найпотужнішим в регіоні. Коли йде порівняння цього закладу з іншими, то не можна порівнювати їх навіть в кількісному значенні. Якщо брати дитячу лікарню, там ми мали 700 працівників, тут є 1600. Але якщо брати обсяг роботи, який виконується в даному закладі, це набагато більше послуг, порівняно з іншими. Не тільки в кількісному варіанті, а в якісному, тобто, їхній складності.

Це заклад, який в попередньому законодавстві було визначено як високоспеціалізований, зараз всі заклади спеціалізовані. Але, якраз ця високоспеціалізованість і диктувала політику цього закладу. Всі найскладніші операції, не включаючи нейрохірургію (на сьогодні вона в лікарні ім. Ющенка), здійснювались в лікарні Пирогова. Тут дійсно, високопрофесійний колектив, підготовлений, знає обсяг роботи, яку має виконувати і виконує її. Єдині проблеми, які були – це дезорганізація між службами. Кожний підрозділ щось робив для себе, і в принципі це всіх влаштовувало. Однак, відсутність комплексного підходу до організації роботи саме закладу, а не підрозділів, призводила до втрати значних ресурсів - як можливості надання допомоги у більшій кількості та кращій якості, так і в фінансовому плані. Тому практично за два місяці ми змінили підхід до роботи закладу в цілому. Якщо у попередні роки надавали допомогу в середньому 500 пацієнтам вдень, то на сьогодні в нас стандарт 720 – 750 пацієнтів щоденно.

Це при тому ж складі колективу?

Абсолютно. При тому ж складі колективу збільшили потужність набагато, і це радує. По перше, люди зможуть отримати медичні послуги в значно більшій кількості, раніше це було обмежено для певних категорій людей, зараз ми практично нікому не відмовляємо. Тобто, ні по переведенню з інших закладів, ні по самозверненню. Більше того, значно збільшуються фінансові можливості закладу. В цьому році виникла умовна проблема. У нас збільшилась кількість хворих, разом з тим, по глобальному бюджету (кошти, які отримуємо відповідно до договорів з НСЗУ), планувались на 500 чоловік, а не 700. Ми умовно мали б бути «в мінусі». Тому що несемо витрати, купуємо медикаменти та розхідні матеріали на 700 пацієнтів. Однак, правильний фінансовий розподіл та планування на 2023 рік, по суті дали гарний результат. На сьогодні ми маємо десь плюс 60 – 65 млн у бюджет на цей рік. Це кошти, які ми ні у кого не просили, а отримуємо виключно за рахунок правильної організації роботи.

Тобто, у попередні роки можна було також отримати кошти, однак, на жаль, лікарня їх недоотримала. В цьому році ми вже їх отримуємо. Це радує, бо дає можливість сьогодні значно покращити матеріальну базу. Хороші карди це добре, але в такому закладі фахівці мають працювати на новітньому обладнанні. Спеціалістів ми маємо найвищого рівня, а ось обладнання втрачає свою актуальність і потребує оновлення. Необхідно купувати нове, сучасне, те, яке дозволить застосовувати найдосконаліші діагностичні та лікувальні методики. Ми активно працюємо над даним напрямком і вже придбали багато високотехнологічного обладнання.

Щодо обладнання. Яке саме обладнання потрібно було ще «на вчора», але сподіваєтесь цього року нарешті встановити?

Якщо брати середнє обладнання, ми можемо придбати його самі, за рахунок того, що непогано організовуємо свою господарську діяльність. Якщо брати супердороговартісне обладнання, як КТ, МРТ, ангіографи, то на сьогодні маємо велику допомогу зі сторони МОЗ, тобто зі сторони держави. Ми вже отримали комп’ютерний томограф. Він вже встановлюється. Планується від МОЗ (за рахунок державних закупівель) поставка в заклад апарату магнітно-резонансної томографії (МРТ). Запланована закупівля державою ангіографа з нейрохірургічною приставкою.

Якщо це все буде, то ми виходимо на супер-класний рівень по забезпеченню обладнанням - найсучаснішим і найкращим. Це те що має бути сьогодні в регіоні для людей. Щоб люди могли отримувати медичні послуги найвищого рівня на безкоштовній основі. Тобто, держава забезпечує людей безкоштовною медичною допомогою найвищого рівня.

Ангіограф з нейрохірургічною приставкою при яких випадках використовується?

Це ангіографія судин мозку. Ми сьогодні активно впроваджуємо кардіохірургічні операції, в тому числі допомога при гострому інфаркті міокарду. Це є застосування ангіографа саме для судин серця. Але в рамках реформування системи охорони здоров’я регіону, передбачено створення єдиного госпітального округу і створення різного рівня лікарень. Наша лікарня віднесена до найвищого - надкластерного рівня. По суті, планується створення надпотужного лікувального закладу з приєднанням до нас нейрохірургічної служби і неврологічної служби з психоневрологічної лікарні (ім. ак. Ющенка – ред.). У плані цього об’єднання з нейрохірургічною і неврологічною службою, відповідно заклад повинен мати ангіограф, який використовується при діагностиці та лікуванні судин мозку. Зараз всі малоінвазивні, тобто малотравматичні, методики потребують такого обладнання.

У лікарні ім. М.І. Пирогова хороші фахівці, чи не планують вони виїжджати за кордон? Чи є медпрацівники, які пішли служити в ЗСУ?

По перше, ми надаємо допомогу постраждалим від війни. У нас велика кількість таких пацієнтів. Є наші лікарі, які сьогодні надають допомогу на полі бою або в госпіталях. Переважна кількість фахівців залишилась в закладі. Вони на даний час нікуди не планують переїжджати чи змінювати місце роботи. Активно працюють тут.

Зараз намагаємось впроваджувати напрямки по стимулюванню заробітної плати. Тобто, з підвищенням нашої фінансової спроможності, відповідно збільшуємо можливість матеріального забезпечення співробітників. Особливо це стосується середнього медичного персоналу, бо це дуже велика проблема.

Але ми поступово починаємо збільшувати заробітну плату нашим працівникам, і це вже непогано.

Скільки медпрацівників з лікарні Пирогова стали військовими медиками?

Біля 10 чоловік. Не багато.

У квітні цього року в лікарні Пирогова провели трансплантацію серця. Операція унікальна і завершилась успішно. Всі раділи за пацієнта, та були вдячні медикам, які це зробили. Наскільки складною є організація цього процесу? Адже серце живе лише 3 години.

Це термін, за який серце має бути доставлене до реципієнта і пересаджене за цей час. Тому трансплантація це дійсно важкий напрямок. І згідно пілотного проекту вона вже два роки впроваджувалась у закладі. Було виконано дві трансплантації нирок від родинного донора. За два роки це було надто мало. На сьогоднішній день, фактично за 5 місяців, вже виконано 5 трансплантацій нирок від донора посмертного і одну трансплантацію серця. Для нас це гарний результат. На сьогодні ми входимо в кращі заклади, які займаються трансплантологією. Це дуже добре.

Якщо правильно організований процес, то все спрацьовує. Велику роль грають окремі моменти і певні організаційні деталі. Ми все правильно відпрацювали, долучили фахівця, який займається виключно трансплантологією і акцентує свою роботу на поєднанні всіх ланок, які задіяні в процесі і все зразу спрацювало. Що саме цікаво, що спрацювала трансплантація серця, на яку ми мали малі надії. Адже були великі питання по реципієнту. Він вже переніс операції на відкритому серці і це ускладнювало трансплантацію. Проте, операція вийшла ідеальна. По всьому. Слава Богу.

Щодо організаційного моменту, це справді дуже складно. Задіяно дуже багато фахівців. Саме їх командна робота відіграє велику роль. Коли робили трансплантацію, тільки анестезіологів в операційній було п’ятеро. Чотири наших анестезіологи і один з інституту Амосова. Зараз ми виокремили анестезіологів які займаються виключно кардіохірургією і трансплантацією.

Сьогодні в закладі створено блок інтенсивної терапії і післяопераційний блок для кардіохірургії і трансплантології. Набрали фахівців, забезпечили обладнанням, і це дає результат.

Трансплантологія дороговартісна. Але сьогодні держава непогано його фінансує. Від цього напрямку ми маємо сьогодні не просто виконання роботи, а й прибуток.

У скільки обходиться нове серце пацієнта?

Держава платить за процес трансплантації 2 млн грн. Це великі кошти. Хоча по витратах майже половина цих коштів йдуть на забезпечення самого оперативного втручання та післяопераційного періоду.

Тобто, майже мільйон, це медикаменти, логістика…?

Так. Частина коштів йде на заклад, де забираємо орган. Тобто, виплачуються закладу кошти на донорському етапі. Частину коштів витрачаємо на забезпечення медикаментами та всім іншим. Це займає близько 40% від коштів виділених державою на трансплантацію серця. Що саме цікаве, що ми не маємо дефіциту цих коштів, вони постійно у нас на рахунку і «очікують» витрат на трансплантацію. А вже залишок коштів, тобто близько 60%, ми рівномірно розподіляємо: половина працівникам за виконану роботу і половина лікарні на розвиток матеріально-технічної бази, тобто все чесно по відношенню до всіх. Навіть мені нараховується доплата, так як я приймаю безпосередню участь в організації трансплантації. Правда ці кошти я не можу отримати, тому що є певний затверджений порядок преміювання керівників лікувальних закладів. Відповідно, співробітники отримують доплати, а заклад отримує кошти, за які може розвивати даний напрямок - закуповувати необхідне обладнання, реактиви, лабораторне, хірургічне обладнання, інструменти…

Чи є в лікарні система спостереження за пацієнтом, як в реанімації дитячої обласної?

Плануємо зробити. Це важливо. Кардіохірургія, судинна хірургія обов’язково обумовлює моніторинг кожного пацієнта відповідним обладнанням. Це систематизація, тобто, узагальнення інформації на єдиному моніторі і контроль медичного персоналу за станом пацієнта суто через обладнання. Це набагато досконаліший процес, ніж бігати між пацієнтами і відповідно втрачати можливість концентрації уваги. Медичне обладнання миттєво реагує на найменші зміни в роботі організму і медична сестра чи лікар, сидячи на робочому місці, відразу помітить зміни, які потребують миттєвого реагування.

Минулого року опікове відділення нам дуже знадобилось, на жаль. Адже після ракетного удару росіян по Вінниці десятки людей отримали опіки, серед них і діти…

В час війни опіковий центр дуже актуальний. Сьогодні завдячуючи військовій державній адміністрації та МОЗ, розпочинаємо роботи по капітальному ремонту відділення. Це дуже важливо. Там давно не виконувався ремонт. На жаль, умови перебування пацієнтів були не на найкращому рівні. Тому дуже важливо, що буде практично повністю оновлено саме відділення і його матеріально-технічна база, включаючи закупівлю обладнання. Відповідно, важлива і підготовка фахівців, які проходять підготовку в закордонних клініках та володіють найсучаснішими методиками.

Скільки фахівців працює саме в опіковому відділенні?

Тільки хірургів до десяти. Це достатньо багато. З цього року запровадили цілодобове чергування хірургів з термічної травми, що значно покращило надання медичної допомоги пацієнтам з опіками. Раніше так не було і це вносило дискомфорт в роботу самого закладу.

Опікове відділення

Методика лікування опікових травм за десятиліття напевно суттєво змінилась? Чи є якесь сучасне обладнання, яке ефективне, і дуже потрібне для лікарні?

Методики змінюються, але не настільки кардинально, як би хотілось при опіковій травмі. Все таки кардинально великих змін опікова травма не набула. Ця травма дуже специфічна. Відновити тканини практично неможливо. Але методики, які сьогодні впровадженні дають можливість пацієнтам не просто на покращення здоров’я, а й на покращення якості життя після проведеного лікування, що дуже важливо для людини. Знову ж таки, новітнє обладнання тут відіграє не малу роль. Сподіваюсь, що в процесі проведення капітального ремонту це обладнання теж буде закуплене і полегшить роботу персоналу. Це спеціальні ванни, у яких здійснюються перев’язки та миття пацієнта одночасно. Спеціальні підйомники для пацієнтів, що полегшує роботу персоналу. Це і хірургічне обладнання - дерматоми та інші інструменти. 

Пластичні операції у вінницькій «пироговці»

Нещодавно команда щелепно-лицьових хірургів провела складну реконструктивну операцію. Чи плануєте на постійній основі проводити пластичні операції в «пироговці»?

Це не зовсім пластичні операції. Мені дуже близька черепно-лицьова хірургія. Свого часу я змінив напрямок роботи і став щелепно-лицьовим хірургом. Всі спеціалізації по хірургіях різних напрямків, які я проходив зайняли у житті немало часу і відібрали немало здоров’я. Це дитяча хірургія, торакальна хірургія, загальна хірургія дорослих, ендоваскулярна хірургія, хірургічна стоматологія, і накінець пластична хірургія. Всі ці етапи довелось у житті пройти. Все те мені подобалось по молодості, але забрало масу здоров’я і часу. Однак, якщо ти хочеш стати гарним хірургом, потрібно постійно практикувати. Коли працював вже щелепно-лицьовим хірургом дитячим, такий напрямок, як пластична хірургія мене теж зацікавив.

На сьогодні пластична хірургія дуже актуальна. Саме одна з її гілок - реконструктивна хірургія. Хоча я б їх не розділяв. Відновлення тканин і надання можливості людині жити повноцінним життям, це вкрай важливо. Йдеться не лише про зовнішні характеристики, а й про функціональні. Саме тому, ми перші в Україні, ще у 2015 році створили у дитячій лікарні відділення черепно-лицьової хірургії.

Реконструктивна хірургія на сьогодні необхідна населенню, особливо нашим військовим. Не запровадити її було б дуже великою помилкою. Тому, перше що було необхідно – залучити фахівців. Це було не просто. Людина, про яку я говорю - Олександр Кобяков, є одним з кращих щелепно-лицьових хірургів у державі, а може й у світі. Він планував свою роботу в приватних закладах. Більше того, коли я до нього звернувся, йому вже було запропоновано посаду в Хмельницькому завідувачем відділення. Переконати фахівці було не так просто. Але переконав. Сьогодні співпрацюємо вже чотири місяці. Маємо суперові результати. Такі, що напевно позаздрили б фахівці всього світу.

У чому складність саме реконструктивної хірургії?

Є хірургія середня, де щось можна трішки поправляти. А є реконструктивна хірургія високого рівня, коли, для того щоб відновити тканини, потрібно спочатку їх розкласти на анатомічні складові, а потім все скласти відповідно до правильного положення. Це не просто. Робити це можуть одиниці.

До речі, що було у пацієнта, якому провели операцію на обличчі?

Це пацієнт, який постраждав внаслідок військових дій. Була сильно пошкоджена ліва половина обличчя, частково були відсутні кістки лицьового скелету. Вдалось все гарно відновити. Була використана частина кістки черепа і за рахунок неї відновлене обличчя. Кістка фіксована титановими мікропластинами. Попередньо це все було змодельовано комп’ютерною технікою. Потім були виготовлені моделі - віддруковані на високотехнологічних принтерах і вже на основі цих моделей з кістки готувався матеріал, яким відновили місце дефекту. Це надто складний і цікавий процес.

В закладі працює перинатальний центр. Скільки діток народжується за рік в лікарні Пирогова?

Трохи зменшилась у нас кількість новонароджений дітей. Протягом місяця було близько 110 пологів, зараз трохи менше, десь 98 - 100. Тобто, за рік раніше мали 1400 пологів, зараз, на жаль, будемо мати десь 1100 - 1150.

Кількість пологів зменшується. Це велика проблема. Я заявляв позицію, що перинатальна служба на рівні області потребує об’єднання. Продовжую залишатись при цій думці. Коли ми розпорошуємо ресурси і кадри перинатальної служби – трішки в нашій лікарні, трішки в дитячій лікарні, на жаль втрачаємо позиції, порівняно з приватними закладами та іншими, які надають допомогу. Кількість пологів зменшується, незалежно від того, що в нас багато жителів, переміщених з інших територій. Населення в державі зменшилось. Багато людей виїхало, і виїхали молоді, саме, ті які народжують. Для лікаря важлива практика. Якщо він практикує, достатню кількість пологів приймає, він буде завжди лікар високого рівня. Якщо він достатню кількість пологів не приймає, на жаль, втрачає свої навики.

Як сприйняли Вашу пропозицію щодо об’єднання перинатальної служби лікарні Пирогова з дитячою обласною?

Погано. Я люблю глобальні речі, які дають прогрес. Об’єднання закладів, створення потужної діагностичної і лікувальної бази, це прогрес, це економія коштів на обладнанні, яке може обслуговувати кілька закладів, це економія на кадровому потенціалі - один, але потужний колектив, може обслуговувати певну кількість закладів абсолютно вільно і ефективно.

Багато приватних закладів виграють саме тим, що мають краще обладнання, ніж державні та комунальні лікарні. Наприклад, чи може бути в лікарні Пирогова робот-хірург Da Vinci?

Потенціал у комунальних закладах надзвичайно великий. При правильній організації роботи ми можемо закупити і встановити найновіше обладнання. Ми програємо сьогодні приватним закладам виключно в питаннях організації. Заклади працюють непогано. Але ми не повинні працювати «непогано», ми повинні працювати значно краще за приватні і бути лідерами по кадрах і матеріальному забезпеченню. Все це можливо. Фінансові питання, які існують на сьогоднішній день, потребують лише правильної організації.

Не потрібно боятись шляхів виходу на правильну організацію. Вихід нескладний - концентрація пулу коштів для розвитку за рахунок визначення пріоритетів. Розвиток пріоритетів і оптимізація неефективних напрямків. Купити Da Vinci просто, але це можуть дозволити собі потужні заклади, які необхідно розвивати. Розпорошування кадрів і матеріально-технічної бази не зовсім правильний шлях. На сьогодні законодавче регулювання роботи комунальних медичних закладів більше спонукає до об‘єднання і створення потужних закладів у вигляді територіальних медичних об‘єднань.

На фото - медики проводять оперативне втручання пацієнту з важким пораненням стегна.

Як людині слідкувати за своїм здоров’ям? Ви як лікар, як слідкуєте за своїм здоров’ям?

Це спосіб життя. Заняття спортом. Зараз у всьому світі є такий напрямок як превентивна медицина. Тобто, медицина, яка слідкує за нормальною роботою організму. Сюди входить метаболічний обмін. Це дуже важливо, бо зараз навіть малі діти з підвищеною вагою. Це все метаболічні синдроми, а це судини, склероз, в подальшому проблеми з серцем, інсульти і так далі. Це дійсно проблема.

Часто ми самі вороги своєму здоров’ю. Потрібно слідкувати за своїм балансом, своїми аналізами, гормонами, що важливо, бо будь який організм старіє. Сьогодні галузь настільки досконала, що є все. Якщо ми в певній мірі тримаємо рівень гормонів, тоді буде все добре. Тому здаю аналізи, приймаю препарати, які каже мені лікар, і все добре. Звичайно, також спортзал.

Після запису інтерв’ю Василь Паненко провів по території лікарні. Розповів, що планує навести лад на території, де аптека та вирішити питання з в’їздом приватних автівок, які припарковані вздовж вузьких алей. Знає, що буде обурення, але і залишати все так як є, не хоче.

Вінниця.info, спілкувалась Анна Гаращук

*Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» в рамках проєкту міжнародної організації InternewsNetwork