Астма «прокидається»: лікар-пульмонолог розповідає як уникнути загострень в весняно-літній період

Якщо бронхіальну астму взяти під повний контроль, якість життя може суттєво покращитись.

За словами лікаря-пульмонолога Лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Анастасії Загоренко, напади астми можна профілактикувати, щоб весняно-літній період пройшов без загострень.

Як часто звертаються пацієнти з характерними для бронхіальної астми симптомами? Звідки береться ця недуга? Чи всі нею можуть захворіти? Чи доводиться пацієнтам з цим діагнозом обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі? Чи правда, що це захворювання може призвести навіть до інвалідності? Як діагностується та лікується бронхіальна астма?

Відповіді на ці та інші питання читайте в інтерв’ю.

Анастасіє В’ячеславівно, чи є бронхіальна астма поширеним захворюванням серед вінничан? Як часто звертаються пацієнти з характерними для бронхіальної астми симптомами?

Так, бронхіальна астма (БА) — одне з найбільш поширених хронічних захворювань легенів в Україні, в тому числі і Вінниці. Відповідно й звернень через це захворювання чимало. Особливо тепер, у весняно-літній період – час, коли астматики зіштовхуються із частими загостреннями. Так би мовити, зараз астма якраз «прокидається».

Цвітіння рослин, їх пилок – це справжні тортури для людей з БА. А додати до цього ще пил, шерсть домашніх тварин, інші алергени, підвищену вологість повітря, то матимемо непросту ситуацію для астматиків.

Вінничани звертаються до лікарів-пульмонологів найчастіше з кашлем, який супроводжується виділенням в’язкового мокротиння, з хрипами та свистом у грудях, з задишкою. Навіть при мінімальному навантаженні чи при незначному контакті з алергеном, пацієнти з бронхіальною астмою одразу можуть відчути здавленість в грудній ділянці. Через це з’являється відчуття нестачі повітря, дихання стає важким.

Звідки береться ця недуга? Чи всі нею можуть захворіти?

Бронхіальна астма вважається невиліковною хворобою, але її можна контролювати – і це головне. Вченим досі не вдалося точно визначити основну причину розвиткуцієї недуги. Та генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками є найбільш поширеними факторами ризику.

Пацієнти, що страждають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, мають в 3-5 разів вищий ризик захворіти на бронхіальну астму. І навпаки: бронхіальна астма може спровокувати алергією на певні продукти харчування, ліки, рослини і так далі.

Також треба брати до уваги спадкову схильність до алергії, шкідливі умови праці - вплив хімічних подразників, особливо на робочому місці, часті респіраторні захворювання, ожиріння, низька фізична активність - ці всі фактори сприяють розвитку БА.

Тож чисто теоретично від бронхіальної астми ніхто не застрахований.

Чи доводиться пацієнтам з цим діагнозом обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі?

Так, дуже часто. Пацієнти змушені уникати контакту з алергенами, адже напад бронхіальної астми не зникне, до поки не усунути його причину. Це як лити на ошпарену руку гарячу воду.

Тому рекомендовано в весняно-літній період часто проводити вологе прибирання, а після перебування на вулиці – змінювати одяг та навіть купатись.

Якщо ж після усіх цих дій симптоми не зникають, а напади БА продовжуються чи наростають, то треба звернутись до пульмонолога. Адже тут необхідно приймати міри – призначати лікування чи коригувати його.

Чи правда, що це захворювання може призвести навіть до інвалідності?

Дійсно, це правда. Деякі пацієнти з бронхіальною астмою отримують посвідчення інвалідності, але не всі. Можливість отримання інвалідності пацієнтам з бронхіальною астмою вирішується в індивідуальному порядку фахівцями МСЕК — медико-соціальної експертної комісії. Але сам факт наявності такого захворювання не обов’язково говорить про можливість отримання статусу інваліда. Наприклад, при легкому перебігу захворювання пацієнт може вести практично повноцінне життя.

Як діагностується та лікується бронхіальна астма?

Для початку, як і при кожному захворюванні, лікар збирає анамнез пацієнта – симптоматика, перебіг хвороби, коли частішають напади, чи є в сімейному анамнезі алергіки та астматики і т.д. Далі пульмонолог оглядає пацієнта і як правило, направляє на наступні дослідження:

• аналізи мокроти і крові;
• спірометрія (дослідження видиху, об'єму легенів) обов'язково з пробою бронхолітика;
• пікфлоуметрія (дослідження пікової швидкості видиху);
• різні алергологічні тести (шкірні, назальні, інгаляційні )з консультацією алерголога;
• рентген або КТ легенів

Лікування бронхіальної астми призначається виключно пульмонологом, самолікування – недопустиме. Важливо, щоб лікування відбувалось під повним контролем лікаря.

Як правило, терапія може включати цілий комплекс різних методів - прийом лікарських препаратів базисної терапії, інгаляції (небулайзерна терапія), імунокоригуюча терапія.

Лікування зазвичай тривале.

Чи можна вберегтись від бронхіальної астми?

Найголовніше – це не займайтесь самообстеженням та самолікуванням. Бронхіальна астма – дуже серйозна хвороба легенів. Це назавжди і цей факт треба сприймати.

БА треба навчитись брати під контроль, треба навчитись профілактикувати напади, не дозволяти хворобі погіршувати якість свого життя. Не рідко, звичний перебіг життя треба радикально змінювати – позбутись шкідливих звичок, перестати їсти деякі продукти, максимально зменшити використання хімічних мийних засобів, або використовувати без фтору та фосфатів, постійно прибирати своє помешкання....

Я маю пацієнтів, які є астматиками вже більше 20 років, але вони вміють підтримувати своє здоров’я, тому живуть не гірше, аніж повністю здорові люди.

Як висновок, бронхіальна астма – сьогодні не вирок.

Якщо з’явились перші прояви цієї хвороби – швидко до лікаря. Правильне лікування згідно доказової медицини разом з модифікацією життя пацієнта нададуть гарний результат.

Дуже важливо зауважити, що лікувати бронхіальну астму треба не тоді, коли трапляються загострення, їх треба попереджати, профілактикувати. А для цього вчасно звертайтесь до спеціалістів, які підберуть індивідуально правильні ліки і дози їх прийомів.

Записатись на прийом до лікаря-пульмонолога Лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Анастасії Загоренко можна за телефонами: 0 800 33 01 30 (безкоштовно з мобільного), 098 101 74 74.