«Мрію повернутися у рідне місто»: історія військової, що переїхала до Вінниці

Військова Ірина пережила те, що багато, хто бачив лише у кіно. В перший день війни, 24 лютого, вона прокинулася від вибухів поблизу її будинку. Разом з чоловіком, теж військовим, одразу відправилась у частину. Сина - студента, відправили у безпечний регіон. Згодом жінка виїхала до Вінниці, аби бути поруч із сином.

Історію військової опублікували на сторінці Західного територіального управління Національної гвардії України.

«Я прийшла в армію в 2019 році. Почала свою службу у військовій частині, яка знаходиться у Павлограді. Потім продовжила свою службу в Харкові в спеціальній комендатурі на посаді санітарного інструктора. Я прокинулась, 24 лютого від звуків вибухів, підійшла до вікна, відкрила занавіску і побачила, що військова частина палає, великий стовбур диму. Мій кіт бігав і кричав не своїм криком, як у жахливому кіно. Поглянула на годинник була 4:45 ранку. Зрозуміла, що почалась війна і я почала збирати речі і йти на роботу. Прокинувся мій син та чоловік, ми всі зібралися, сіли в автомобіль і поїхали на роботу. Син поїхав до знайомих, аби потім виїхати у безпечний регіон. Було страшно. Над нами летіли ракети. В бункері ми прожили із 24 лютого і до 1 березня», - розповідає Ірина.

Військова пригадує, як пересувались містом виключно в цивільному одязі та під ним завжди був бронежилет. Дорога, якою добирались до військової частини прострілювалась.

«Коли проїжджала на авто, бачила, що наш район розбитий, було страшно. Я коли їхала, весь час молилися. Бачила російський тягач із літерою Z. Це величезна машина, вона палала. Як виявилось в нас був бій, на шляху із Бєлгорода на Харків. Наші хлопці втримали оборону. Просто пощастило, що вони нас не знайшли. Вони обстрілювали П’ятихатки постійно, не було жодного будинку, який не зазнав ушкоджень. На вулицю ми виходили у цивільній одежі, щоб не розпізнали. В місто ми виїжджали і їздили на службу у звичайному одязі, але під ним - був бронежилет. Шлях від Харкова до П’ятихаток прострілювався і не одна автівка згоріла. Моя квартира постраждала від прильотів ракет», - згадує військова.

Ірина разом із родиною виїхали до Вінниці. Вона мріє після перемоги повернутися у рідне місто.

«Мій син переїхав у Вінницю, і я вирішила приїхати до нього, у Вінницю, щоб бути разом. Але мені було важко залишати рідне місто Харків, шкода було розлучатися з друзями. За своє місто я часто згадую і мрію, що закінчиться війна, ми з родиною повернемося додому. Я думаю, що все буде добре.», - підсумовує Ірина.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info