У соцмережах важлива тиша. Як діяти, якщо воїн зник безвісти - пояснює Марія Довжик

Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна, розв’язана росією. Сотні тисяч українців стали на захист держави зі зброєю в руках, сотні тисяч людей змушені були покинути свої домівки через жахливу війну. Під час війни часто родини втрачають зв'язок із своїми рідними. Минають дні, місяці, а доля їх невідома. Що робити і куди звертатися рідним військових, які зникли під час бойових дій, розповіла Вінниця.info регіональна координаторка Уповноваженого кабінету міністрів України з питань безвісти зниклих осіб за особливих обставин Марія Довжик, яка працює у Вінниці.

Як давно ви представляєте офіс уповноваженого Кабміну із зниклих безвісти за особливих обставин і чим займається регіональне представництво?

- Регіональні координатори - це так звані консультанти з питань безвісти зниклих осіб. Власне ми розпочали свою роботу з вересня місяця минулого року та затверджені наказом віце-прем’єр міста Ірини Верещук. Такі представники є майже в кожній області. Завдання координатора спростити комунікацію між рідними безвісти зниклих воїнів і державою та військовою частиною. Зробити максимально безболісним такий тривожний момент. Дуже часто рідні не знають, що робити і куди бігти. Ми надаємо інформаційну допомогу. Я не їжджу на пошуки, я не є членом пошукових груп. Моє завдання - допомогти зрозуміти в якому напрямку рухатися і допомогти зібрати якомога більше інформації, що стосується їх безвісти зниклого. І допомогти в комунікації.

- Чи відомо вам про єдиний державний реєстр, безвісти зниклих осіб?

- Єдиний державний реєстр на етапі створення. Він допрацьовується. У секретаріату уповноваженого з питань безвісти зниклих осіб своя база, у координаційного штабу - своя, у Червоного Хреста - своя, в поліції - своя. Тому варто звертатися в УСІ ці установи.

- Як правильно людині звернутися щодо зниклого безвісти, який має бути алгоритм дій?

- Найперше, що необхідно зробити, якщо обірвався зв'язок із близьким, це згадати, чи він попереджав, що його не буде кілька днів. Далі - видзвонюємо побратимів, телефонуємо безпосереднього до командира. Варто пам’ятати, що у багатьох бригад є гарячі лінії, телефонуємо на гарячу лінію, запитуємо.

Якщо всі ці спроби не дають результату – потрібно йти в поліцію, в поліції пишеться заява. В поліції до заяви одразу відкривається провадження, до провадження також відбирається в рідних по прямій лінії ДНК. За відсутності батьків і дітей, ДНК здає брат чи сестра. Потім потрібно подати заявку в Об’єднаний центр з пошуку звільнення полонених при СБУ, в Інформаційне бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб, в Міжнародний комітет Червоного Хреста в Україні, в Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, в Офіс Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Заяву можуть подати близькі родичі - чоловік, дружина, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, рідний брат, сестра, баба, дід, прадід, прабаба, внук, внучка, піклувальник, або представник військового формування, орган місцевого самоврядування, чи громадське об’єднання, чи будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.

- Що не варто робити рідним безвісти зниклого?

- Коли ми говоримо про безвісти зниклу особу, маємо розуміти, що він може бути в полоні. Тому публікації в соціальних мережах, з вказанням прізвища та ім’я по батькові, військового звання, приналежності до того чи іншого роду військ, краще не робити.

На жаль, люди мало про це знають тому публікують ці дані. Є випадки, коли це нашкодило. Наприклад, людина може не потрапити в полон, але переховуватись серед цивільного населення, маскуватись. Коли публікуються його фото і всі дані, його демаскують і ворог може це простежити.

Ми не знаємо, що стається із тією людиною, яка потрапляє в полон і тому краще ніякої інформацію не поширювати.

Також є безліч телеграм-каналів. Вам може здаватися, що вони українські адже назва говорить сама за себе, приміром, «Знайду наших». Радимо не публікувати нічого і не надсилати жодних своїх даних, ні своїх, ні зниклої особи в ці телеграм-канали. Однак, ми можемо користуватися ними. Там постійно викладають фото, де можна шукати інформацію. Ніхто краще за самих рідних зниклої людини не впізнає свою близьку людину. Були випадки, коли на фото майже не видно обличчя, а мама каже: «це мій син, в нього такі вуха і борода». Якщо ви знаходите такі фото та відео вважливо повідомляти відразу слідчому або в Координаційний штаб.

-Які права мають близькі та родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин?

- Найперше рідні мають право на отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку. Вони можуть отримати відомості про місцеперебування особи, чи обставини її загибелі, місце поховання ( якщо воно відоме). Члени сім’ї зниклої безвісти особи мають право на соціальний захист у порядку визначеному законодавством України.

- Скільки часу людина може вважатися зниклою безвісти?

- Допоки не буде доведене інше. Знайдеться живою чи, на жаль, серед списків загиблих. Це може бути справді довгий процес. Є люди, які вважаються безвісти зниклими із 2014 року. Розшук особи зниклої безвісти припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування, місця поховання чи місця знаходження останків.

- Не легко спілкуватися із рідними зниклого воїна, як намагаєтесь підтримати?

- Найважче що може бути – це чекати. Адже немає ніякої завершеності. Це тривожність яка продовжується протягом днів, місяців, років. Невідомість! В першу чергу, потрібно бути людяним. Я намагаюсь вислухати, заспокоїти. Також розповідаю, що у Ветеранському просторі є можливість отримувати послуги психолога, абсолютно безкоштовно, як дорослим та дітям. Адже потрібно навчитися жити з цим станом. В нас є юридична підтримка, яка надається за підтримки завдяки ІСАР «Єднання».

Ми також проводили окремі зустрічі для рідних безвісти зниклих осіб. Була зустріч із Уповноваженою президента Оленою Вербицькою. Також окремо зустріч із представниками із кіберполіції, які розповідали, як не потрапити в пастку шахраїв. Адже, наголошую, не існує варіантів викупу із полону, ці пропозиції - шахрайські. Я розумію рідні готові на все, але потрібно довіряти лише офіційним установам та офіційній інформації.

З будь-якими труднощами та запитаннями, що пов’язані зі зникненням близької людини можна звернутися до Марії Довжик. Телефонуйте у межах робочого часу 0 (97)723 27 97. Прийти на консультацію можна за адресою: м. Вінниця, вул. Єрусалимка, 8.

Перелік органів куди можна звернутися у разі зникнення особи безвісти за особливих обставин.

Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ - +38067 650 83 32, +38098 087 36 01

Національне інформаційне бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб 1648 +38( 044) 287 -81-65

Національна поліція України 102, 089 42018 67 цілодобово

Міжнародний Комітет Червоного Хреста 0800300 155

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (044) 428 -62-74

Офіс Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин: 0 800 339 -247 з понеділка по п’ятницю з 9 до 18 00, 095 896 04 21

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info