Вижити у палаючому танку. Історія танкіста Іллі з Вінниці, який став учасником проекту «Неопалимі»

До початку повномасштабного російського вторгнення 29-річний вінничанин Ілля Пилипенко працював в агентстві нерухомості, грав у футбол, брав участь у марафонах. Його життя було насичене різноманітними подіями. Але 24 лютого все змінило. Чоловік вступив до лав ЗСУ, щоб захистити країну, свою домівку і маленьку донечку. Ілля брав участь у визволенні Херсону від окупантів.

Під час виконання одного з бойових завдань, танк Іллі підірвався на міні. Хлопець вибрався з палаючої пастки, допомогли побратими. Але отримав важкі опіки. Його обличчя змінила війна, але війна не зламала його силу волі та любов до життя. Захисник знявся у відвертій мистецькій фотосесії проекту «Неопалимі».

Ілля Пилипенко розповів свою історію кореспонденту Вінниця.info.

«Я служив в армії 10 років тому. Це була строкова служба. Мені пропонували залишитися за контрактом, але я не бачив себе у військовій сфері, тому що звик самостійно планувати час… Війна мене застала у Вінниці. Я відправив за кордон свою родину, і вже потім пішов добровольцем в ЗСУ.Я розумів, що потрібно захищати неньку Україну, те що ми любимо. Пройшов медогляд і на наступний день мене направили в 35-ту бригаду морської піхоти. Коли раніше проходив строкову службу, я отримав військову спеціальність - водій танку. Щоправда, практику отримав на пожежному танку. Але під час війни пройшов певні навчання і влітку мене направили на Херсонський напрямок виконувати бойові завдання», - розповідає Ілля Пилипенко.

Наш герой пригадує, як на Херсонщині місцеві люди допомагали всім чим могли, неодноразово приносили продукти чи обід.

«Там де ми дислокувались, всі були налаштовані патріотично. Приходиш в магазин і кажеш: «Хочемо купити молока». Продавчиня відповідає: «в нас молока немає». А поруч жінка почула це і каже: «Зачекайте! В мене вдома корова, я за кілька хвилин вам привезу молоко!».

Допомагали всі, хто чим міг. Привозили обід, пригощали чимось, кожен по-різному. Коли йдеш у формі, всі вибігають, вітають, підтримують морально. Люди хотіли посприяти звільненню їхньої території. Були такі двори, куди прилітало часто. Коли ми проходили повз, бачили як будинки підривались, як люди складали уламки ракет», - пригадує танкіст.

Вижити в палаючому танку

Під час виконання одного з бойових завдань, Ілля з побратимами підбив два ворожі танки. Але потім їх танк підірвався на російській міні. Надворі сутеніло, було досить темно і військові не помітили небезпеки.

«В нас було завдання звільнити декілька лісосмуг. Ми приїхали. З іншої сторони лісосмуги рухались чотири танки противника. Ми бачили їх. І нам вдалося підбили два їх танки, але на нас вийшов російський вертоліт і ми були змушені відійти. Ми від’їхали заправитись. Потім нам дали ще одне завдання опрацювати ще одну точку. Це вже були сутінки, і темніло. Я був перший в колоні і виїхавши на асфальт, не помітив міни. Декілька мін спрацювало і танк підірвався. Почав горіти. На якийсь час я втратив свідомість, але отямився від того, що полум’я довкола. Почав рятуватись і вилазити через верхній люк, потім мені допомогли побратими», – розповідає Ілля.

Обпеченим та пораненим, його доставили до польового шпиталю на Херсонщині. Саме там воїну надали першу медичну допомогу та провели першу операцію. Далі - евакуація до Одеси, потім до Львова. Окрім опіків, Ілля отримав численні поранення.

«Найбільше мені загрожували саме опіки, тому за їх лікування взялися першочергово. Окрім, обпеченої шкіри у різних ділянках тіла, я мав відкриті переломи та роздроблену стопу на правій нозі. Пізніше частину ноги довелося ампутувати. В мене було 5 операцій, три з яких з пересадки шкіри, і дві хірургічні. Зараз я продовжую лікування», - мовить захисник.

Ілля Пилипенко став учасником медичного проекту «Неопалимі», що створений для допомоги українцям, які отримали опіки та рубці внаслідок воєнних дій. Якщо до війни лікування опіків чи рубців найчастіше стосувалось естетики, то зараз це можливість повноцінного функціонування і нормального життя.

Місія проекту, який реалізовується у співпраці з МОЗ, - допомогти кожному Неопалимому українцю повернутись до повноцінного життя та змогти повноцінно продовжити працювати, відпочивати та розважатись задля нашого спільного майбутнього.

Ілля взяв участь у фотосесії в рамках проекту «Неопалимі».

«Я почала знімати тіла людей, які постраждали і побачила, як вони хочуть і намагаються швидко інтегруватись в буденність і, знаєте, коли почалась війна, саме буденність, те чого не хватало — банально сходити в магазин, випити кави і відчувати, що завтра ти можеш зробити так само. Вони дуже швидко адаптуються і хочуть жити своє буденне життя, а ми маємо допомогти їм швидко інтегруватись в це життя. іноді шрами це не лише про зовнішність, а й про обмеженість життя. Та долучившись до проекту «Неопалимі» кожен постраждалий може позбутись таких ушкоджень. Варто лишень заповнити заявку на сайті», - написала на своїй сторінці в Інстаграм фотограф Марта Сирко.

«Неопалимі» мають змогу брати на лікування близько 200 пацієнтів щомісяця. Щоб отримати необхідну допомогу потрібно:

• бути військовим/волонтером/добровольцем/цивільним/дитиною;
• мати ушкодження шкіри (опіки чи рубці) внаслідок військових дій;
• мати підтвердження від лікаря/військово-медичної комісії про отримання непобутової травми;
• звернутися до команди «Неопалимі» (тел.: (066) 906-06-14, сайт: http://neopalymi.in.ua).

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info, фото Марти Сирко та Іллі Пилипенка